ЛітератураВірш
Бурульки*
Зашуміла відлига по стріхах
і зійшла снігом тала вода.
Утамовує корінь горіха,
непідробно зі всім заграва.
Попід тинню в калюжу поллється:
оживуть спориші, первоцвіт.
У природи серденько заб"ється,
навіть стане рухомим граніт.
Висота неба стала так близько:
діставай промінець, забирай!
Облюбовує душу цим блиском
горобців, що закохані в май.
Зашуміла відлига по стріхах.
Перекатами грому від них
полетіли бурульки донизу
геть заснувши до пізньої весни...






