ЛітератураВірш
Вірш
Життя прожить -не поле перейти,
Воно,як маркет,де треба платити.
І не виходить кожну мить радіти
Й страждати все життя не зможеш ти.
Цей світ такий старий й,водночас,новий,
У ньому кожна мить і перша і остання
Це все,що є- давно колись було,
А все,що було,має ще відбутись.
Але тому і крутиться Земля
Що кожна мить і перша і остання
У цьому світі завжди ти одна,
А все поблизу - то ілюзія чекання.
19.07.2015. Львів






