Аби написати щось

Поки ще не розівчився дихати І є для кого робити добро Я ще буду сподіватись, мріяти Що колись ми ликнемо його Пробачте всі, коли не був поруч Коли так потрібен вам був усім Я і сам собі нездалий сторож Метушився у незрозумілім світі своїм... Не кричи, а дай свою руку Я заведу тебе в долину нашого щастя Ми намажем цукром нашу муку І взаємно приймемо на двох перше причастя Ну а якщо чесно, давай не будем Я тебе просто ненавиджу серцем Ми і так ніколи не забудем Те що на язику солодке, а в насправді пече перцем