Наркоманія

А у нас малинова погода, бо така прекрасна ця врода я не знала цієї ейфорії що забуває навіть про свої мрії. Ти відчуваєш її…кожен звук,кожний запах І ось цей такий довгоочікуваний спалах А тим часом непокірний час зупиняється Бо твій сірий дим в тобі розчиняється. І ми з тобою робимо світ,який належить лише нам І тікаємо від усієї метушні,та усіляких любовних драм Бо керуємося лише насправді справжнім почуттям Та забуваємо істину,перед нашим каяттям. І ці останні строки щастя вже приходять В організмі останні сірі кумочки бродять І більше немає малинового літа І то вже знову твоя шалена кобіта. І кінця краю цьому немає Бо щодня тебе непреривно ламає Але манія моя то насправді є ти А не йобана оця наркоманія.