Не боятись
І дозволю собі тихий вечір, без фальшу.
Сині гори в імлі – колискова.
І сховаю в вині всю турботу подальшу,
Мрія сонячних днів – випадкова.
Легкий вечір впаде в прохолоду весни,
На шляху тільки парами зорі.
Він впирається в гори та падає вниз,
Злітна смуга у сизому морі.
Відпочити від нас у прозорих лісах,
Серед синіх вершин посміхатись.
У душі розчинитись, у ріках, низах
І летіти без крил, не боятись.
