Вулиці рідного міста

вулиці рідного міста іноді не впізнати бігаєш по обличчях - чорних, спітнілих, гарячих - наче магнітом збираєш щирі риси і знаки тих, хто знайомий наче, тих, кого ще не бачив. вулиці рідного міста зовсім бувають чужими, хоч ти щодня їх бачив справжніми і пустими очима немов не своїми. вулиці рідного міста часто приходять снами, лабіринтами чорних доріг, поцяткованих ліхтарями. часто отак оживають - галасом, шумом і гамом, сигналами сотень авто і запахом кави з фіранок... вулиці рідного міста іноді не впізнати, сотні чужих облич - чесних, відкритих, багатих, наче магнітом вбираєш риси нові і знаки тих, з ким знайомий наче, тих, кого ще не бачив!