Вигнання

У момент вигнання серця із душі Не забудь залишити от дверей ключі. Та із очей кохання колючими голками Повиколупуй. Боляче й голодними вовками Вкуси мене за руки оголивши кісті, Щоб кров текла й багряним кольором у річці Сльозини витікали й місто грішних омивали Збиваючи із ніг усіх невірних і лихих, Щоб біль і зрада зовсім зникли Залишивши добрих і малих Дітей, що ще нікого не убили Байдужістю, прокльоном і життя Ураз покращиться від нападу любові і добра.