ЛітератураВірш
Мимолітний буревій
Вітрильники вже долю не вдихали,
І пам'яті всі щогли полягли,
А ми жили - в ненависті кохали,
В любові невидіти могли.
Розлучені, бажали бути разом,
А поряд байдужіли без жаги,
Ми опустили весла за наказом
І розплилися вмить на різні береги.
І перейшли у штиль нескорені пасати;
Ти перехожий, друг чи ворог мій?
За обрій запливли твої фрегати.
Який гарячий мимолітний буревій!
