Перші роки за кордоном

Коли ідеш по незнайомій стежці , Не знаючи куди пускати крок; Із ностальгією живеш у серці Бо до чужих ти тягнешся зірок; Коли всі люди, з ким ти був знайомий Помалу відвертаються і йдуть, І зараз ти ніхто, ти невідомий... Лиш починаєш пробивати путь; Коли ти оступився й падати почав, Все завмирає, наче у кіно. В останню мить про плече друга ти згадав. Лиш жаль, що поруч зовсім не воно. Коли на власній шкурі відчуваєш Вагу усю випробовуваннь й проблем, Коли від цього гинеш, помираєш - Ніхто не пом'яне тебе з жалем, Коли в чужій країні розумієш, Як мало залишилося добра. Чи доказать тоді ти сам зумієш Що правий ти? Але без хабара. Коли тебе вовтузять, ріжуть без ножа, І навіть не питають, як зовуть, Ти все стерпиш, бо знаєш, є межа, Ну й що такий вже твій життєвий путь.