Покинутий

Cьогодні ти для нього - це світанок Зібрала вкупу мрії неземні Подарувала перший промінь забаганок І вкрала душу, сховану на дні. А якже ніч, її ти пропустила Залишила його із нею всамоті Він так бажав відчути сонце знову Та не було її, і зупинились сни. Так темно стало,ні душі довкола І вічна ніч у серці без бажань. Хто вогник дасть і хто його зігріє Вона десь там, а він навіки одинак...