ЛітератураВірш
Колись мене згадаєш ти
Мене твоє життя не варте.
Я інша. Я не з тобою.
Можливо серце щось взяло під варту.
Та не буду я псувати віру
У почуття відверте.
Коли захочеш – забереш.
Коли захочеш – викинеш.
Не влаштовує мене,
Все це почуття твоє німе.
Моя душа під вартою.
Вона гниє в мені.
А серце пахне м’ятою,
Воно тліє у брехні.
Колись мене згадаєш ти,
Як мрію неземну.
Я буду вже не бажана.
Тому не зволікай – іди.
