Перейти до вмісту

ЛітератураВірш

Північ

Північ очі відкриє за стрілкою, Там за нею 12 тремтить. Шибка цокне сполохана гілкою, Кицька вухом, хоча все ще спить. Нагадає у шторах ніч подихом, Що прийшла припорошена сном. І шукатиме хтось ніжним поглядом, І холодним світитиме дном. Недопитий з пустим може й випили б Та не хочеться терпкості вин. А от з кавою трошечки схибили – Аромат лиш торкнувся щілин. Непочата забута й залишена, Як історія «до» чи «не час», Як історія «гостя непрошена» Без ілюзій – буденних прикрас. Свічка марить піщаними далями, А розтане в серпневих світах. Я із ніччю ділитимусь планами, Перевага, що зміст не в словах.

Коментарі