ш.к.т

ти закоханий в безіменні вулиці будинки яких вкриті номерними знаками мертвих автомобілів які звернули не туди обшиті шкірою з людських тіл на якій ще видніються незнищенні похмурі татуювання газет минулого століття в яких йдеться про масове вбивство середньостатистичних нічим непримітних людей з відсутнім минулим і астральним майбутнім де стоїть одна лиш постать єдиний силует босого чоловіка який вдивляється у вічність що перемовляється мерехтіннями місячного й полярного сяйва з дозами магнітних бурь а взагалі то вона схожа на каву коли уважно споглядає у тебе а ти стаєш молочним замінником віри у далекі не торкнуті богом планети бо ти ж сам у світі а світ цей цілком і повністю у тобі бо ж вітер вміє говорити і він шепче захриплим голосом у твою вічність що ти середньостатистичний чоловік з відсутністю минулого але з присутнім астральним майбутнім завтра помреш і відбере у тебе життя не хтось а саме той хто був при тобі коли ти народився і буде там стояти босим чоловіком у силуеті чи то пак силуетом у босого чоловіка чи то пак силуетом босого чоловіка і слова помруть у його горлі але він цього не зрозуміє і далі продовжить твердити що ти повернув не туди