Перейти до вмісту

ЛітератураВіршВ експозиції

Післячуття

Післячуття
В мене в середині щось обірвалось, Так, наче я загубила пазли. Душу стискають пружинки-спазми – Я надто довго трималась… Найгірший талант – бачити наперед, Як зникають старі фото з рамок, Як перетворюється мій замок В пошарпаний вітром намет. В мене в середині щось зупинилось, Так, наче подих після падіння. Очі сльозяться від заніміння - Я надто довго дивилась.

Коментарі