Перейти до вмісту

ЛітератураВірш

Сумна історія кохання

Серце твоє вже не гріє, Смуток душу охопив, Геть загинули всі мрії, Вогонь кохання твій згорів... Тебе втрачати я не хочу, І хоч би що там не було, Лише тихцем тобі шепочу, Бо хочу тільки одного... Щоб був із нею ти щасливий, А на заваді я не стану, Хай збудуться всі ваші мрії, Не дивлячись що я кохаю... Ти більш не хочеш мене бачить, Відпущу тебе хай серце плаче, Я прийду до тебе у твій сон, Там заберу тебе у свій полон... Та відпущу коли захочеш, Бо я кохаю тебе щиро, Моє сердечко затріпоче, Якщо ти скажеш моя мила... І як мені не буде важко, Як би не кидало в печаль, Ти завжди будеш моїм щастям, Яке блищить немов кришталь... І хай це щастя не зі мною, Але воно на світі є, І хоч тепер ти не зі мною, Ти все таки життя моє... Піде душа вслід за тобою, Хоч не побачиш ти її, Та все ж відчуєш, вона поряд, І наяву і уві сні... Вона твій янгол-охоронець, Який підтримає завжди, Нехай погаснуть усі зорі, Вона світитиме тобі...

Коментарі