Київ

Вперто сніг запорошує Київ вечірній, Рудими вогнями мигтять ліхтарі, Час для дива, мабуть,найменш імовірний, Воно десь не тут, воно – вдалині. Шляхи для втечі: Київ-Пас., Жуляни, Бориспіль чи станція на Либідській, Та знов записник свій штрихує швіршами - Зізнаватись в любові ж простіше такій. Але брудна й хіпова Контрактова, З поважним ЯрВалом, гамірною БЖ, Наснять тобі свою непокору - Ти звідси їдеш? А як же… Вікно із перепічкою - взимку зігрітись? Метро, що додому щоразу везе? Вознесенка, щоб в ній ненадовго губитись? Адже десь уже все це буде не те… Та нічого, Вокзальна, як завжди, чекатиме, Летовища чистять, таксисти вже ждуть, Це місто тебе все одно вертатиме, Ці вогні в образу тебе не дадуть.