Казка…

Була ніжність була любов І ще багато розмов Не залишилося нічого В житті моєму святого Тепер розмови не такі В душі сльози ті гіркі Ми стали одинокі і жорстокі І серця подихають важкі Не бійся коханий ми з тобою все подолаєм Там в далекій пустелі обов’язково почекаєм Щоб залишитися разом до кінця На все то прекрасне життя А поки ти смійся поки ти віддихай Та все ж про мене не забувай Я схожу до церкви помолюся за тебе Лети далеко мій ти сірий голубе Принеси йому щастя адже я його так люблю Чогось я долю ту шалену так гублю… Квіти давно тії червоні зів”яли Як згадаю як ми в тій коморі кружляли Серце мліє…емоції висохли Почуття ті ще не здохли В тої казочки не має кінця Бо не згорять ніколи тії серця…