Вірш

Я піду і тут мене не стане, Як приймеш очікувану біль? Скажеш на прощання щось печальне? Чи сховаєш в пам'ять мою тінь? Зарічешся більше не любити? Розірвеш майбутнє і обман? Чи пробачиш й будеш далі жити, Обернувши порох на туман. Промовчиш - душа твоя єдина, Скажеш щось - твій біль в моїх думках. Після слів: "Прощай, чужа людино", Мовчки впустиш у образу страх. Все чудово, роль твоя майстерна, Я пішла і ти цього чекав. То чому ця пустота нестерпна? Ти, мабуть, цього не врахував?..