Вірш

А знаєш, хай валяться древні імперії, І історики в книгах все це опишуть, А я писатиму лиш тільки про неї, Пригорну до серця і вслухаюсь в тишу. І не важливо коли закінчиться всесвіт, І прийдуть руїни на душі незримі, А мене будуть вабити лиш її перса, І красу цю навічно я вдягну у риму. І хай навколо проходять століття, А поети віками про кохання пишуть, Зорі в ночі нам дорогу освітять, Я обніму її і буду слухати тишу. © Ігор Кордис. 18.01.14