- Що блять «Єво» ?! – визвірилась я / Сашко стояв, опершись на кухонне підвіконня, а я сиділа навпроти, обхопивши чашку з кавою обома руками. / - Ти доросла людина. Чого ти себе в…
Пошук: «страх»
Експозиція- В зашарпаних і сонних буднях, / Шматочками розсіяного світла, / З’являєшся, і ділиш по ролях / Усе так чітко. І поглянь, як вже достигли / Мої слова, нарешті, щоб прошепотіти / Сл…
- Трохи з нового: / Чому людям завжди щось потрібно? Чому коли людина має все, то їй того всього мало? Чому коли людина багата, вона почуває себе бідною? Чому людина оточена іншими…
- Смак революцій у роті, / Відблиск - у вчинках й розмовах, / Страху́ у тобі́ - десять сотих, / Ти вправно вбиваєш лиш словом. / Виходиш із дому - красива, / По вулиці йдеш - так і…
- Ваш світ не зміниться ніколи: / Безглузді війни,геноцид, голодомори, / Насильство, вбивства, крові море, / Хоча я - СМЕРТЬ, для Мене це не горе. / Роботи в Мене вкрай, але Я не жа…
- Муза остаётся жить / Когда поэту уже пора / Некому больше любить / Но не кончена ещё игра / Ему – слава и почёт / Ей – жизнь и покой / Никто ей больше не споёт / Мир стал холодный…
- Ти звір, що був заточений в неволю, / Для тебе всесвіт ще не існував. / Ти знав, що не позбавишся від болю, / Але грудьми кидався на метал. / Твої гріхи не можна не простити, / Тв…
- Обведений колом / Твій світ сиво-чорний, / А мій - цілі гори, / Лиш душу розгорну. / Ти захист придумав, / І викреслив зірку, / І мій світ розрунтав - / Так, то було гірко. / Та в…
- Я піду і тут мене не стане, / Як приймеш очікувану біль? / Скажеш на прощання щось печальне? / Чи сховаєш в пам'ять мою тінь? / Зарічешся більше не любити? / Розірвеш майбутнє і о…
- Нехай мене лякають частоколом / Або ж мене цькуватимуть ціпками. / Я підлікую серце валідолом, / Та не впаду на землю перед вами. / Нехай летять скажені блискавиці / Або ж горять…
- Вночі, коли лягати спати треба, / Коли повинен сон прийти, / Коли вже темно і не видно неба, / Я очі не закрию в самоті / Бо тільки як закрию я повіки, / Жахи, причому срам, / Я з…
- Похитители сердец. / Жертвы. / Колесница на большой скорости скрылась за углом старого дома, рассекая тишину. / Людей на улицах уже почти не было: некоторые уже спали, некоторые у…
- світло пробирається крізь штори. / виділяє тінь поза вікном, / а надворі видно лише море, / що мені пахне чомусь вином. / не хотітиму побути вдома. / я втечу подалі десь-кудись, /…
- Зимно й образливо… / снігу не видно та є… / Дороги побілені, / я загубився між назвами, / й мертвими тінями… / Дні перетинаються лініями, / як траси освітлені… / Ніч – чорна кішка…
- Світ Чарлі, це важка реальність / Закрився глибоко в собі і зник, / Що вечора лиш «Тінь колосса » на PlayStation / В який, він бавитися звик… / Пусті кімнати у пустій квартирі, /…
- 1 – Двері / Вероніка стояла навпроти простих білих дверей квартири номер 44, звичайного житлового будинку. Двері нічим не відрізнялись від інших в коридорі – дерев’яні, білі, з по…
- 1 / Денну тишину різко знищив гучний гул мотору. По пустій вулиці пронісся чорний потік вітру, який змітав все на своєму шляху. Чорний мотоцикл прорізав вулицю вздовж, прямуючи до…
- Все було не так як завжди. Щось вклинювалось в загальну картину спокою. Щось було не так як завжди і я ніяк не міг зрозуміти що саме. Вам знайоме таке неприємне і водночас дивовиж…
- Хвостаті мчали без зупинки з великою швидкістю, переплигуючи з одного кам’яного виступу на інший. Ні що не могло їх зупини, адже вони володарі цих земель, цієї темряви. З групи ро…
- Хвостаті мчали без зупинки з великою швидкістю, переплигуючи з одного кам’яного виступу на інший. Ні що не могло їх зупини, адже вони володарі цих земель, цієї темряви. З групи ро…
- « В очі б'є сонце ... голова тріщить ... що сталося ? Пам'ятаю вчорашню гулянку . Флорлест привів своїх друзів ... і дівок ... бля , але якого мені так важко ворушити руками ? ! »…
- Важка хвилина нас накрила, / яка з людьми таке зробила. / В очах лиш страх, тремтіння в серці, / нажаль є й ті в яких не б'ється. / І що робить, куди тікати? / Як нам себе оберіга…
- - Ти кохаєш мене? – запитав я / Ми лежали на білому піску, від якого віяло янгольським теплом. Велика тінь, падала від пальми й накривала наші тіла. Легенький морський бриз доноси…
- Дорога мов змія, повзла через хвойний ліс, який простягався на сотні миль. Стомлене сонце ховалося за верхівки дерев, лиш поодинокі промені світла пробивались через густу хвою й п…
