Схотіла їхати кудись, щоб дихати бензином. / Роблю з паперу кораблі і білі лімузини. / Поклала душу у валізу ,– щоб поїздом у гори; / Й букет з останніх помилок я пожбурнула вгору…
Пошук: «емоції»
Експозиція- Багатолезові свічки зірок / Врізались в серце‚ як німа безвихідь‚ / І потайки сурмили у ріжок‚ / Із глибини душі шукавши вихід‚ / Твої дурні думки і почуття. / Ти блазнювала перед…
- І заплакала мати, що немає вже хати, / І заплакала дочка, що немає садочка, / І заплакав синочок, що вже висох струмочок, / І заплакало серце, – сліз аж цеберце, / І заплакало сон…
- Акордами, струнами, нотами / Словами, піснями, сходами, / Думками, очима, пензлями, / Шляхами, руками, стержнями. / Творили, писали, римами, / Близькими словами, крилами, / Лунали…
- Ты жёлтое яблоко в моей белой ладони, / Я знаю, что сладкое и без червячков. / И как я завидую, что ты совершенно, / И так тороплюсь я лизнуть язычком. / О как соблазнителен твой…
Ты - яблоко
Nega 1 1 - Зачем нужна по правилам нам жизнь? / Ведь смерть всегда приходит к нам без правил. / И кто писал дурацкие уставы, / Что по-английски дурно уходить? / И почему мы так боимся жить /…
По-английски
Nega 1 1 - Кожа вдыхает цунами, / Крылья бьются об раны… / Все тюрьмы на ночь открыты / Ну, ж ты, входи, Лолита. / Там кто-то ласкает кожу, / И снова плачет безбожно, / Ведь целятся лишь хол…
- Слева у обочины…. Руки на коленях… / Кровью позолочено тело… Губы – мелом… / Бампер… Скалки…. Солнце…Взгляд больной собаки…. / Шок… Ни капли боли…Лишь движений знаки…. / Улыбнулас…
- Солнечные дети бликами на стенах. / На плечах, ладонях - светопоцелуи. / Плавится пространство, растекаясь лавой, / Кружится огнями, тлеет как полено. / Плачут воском окна, заискр…
- я видел мир незрячими глазами, / я чувствовал его стальную неизменность, / и сквозь туман шагая в неизбежность, / я ощущал незыблемость ногами. / но мне хотелось верить в перемены…
- как стёршаяся медь моя немая кожа. / мне в дверь стучит рассвет, - никто открыть не может. / я ем кусочки стёкол, таблетки нафталина, / и вызываю боль, - она меня забыла... / вдру…
- Проводочки к черепу, на челюсти замок - / Вертится как мельница в мозгу электрошок. / Как туманом стелются мысли. Снят курок - / И сейчас я выстрелю мозгом в потолок. / Вторглись…
- Я добрый психиатр. Ты приходи к полудню, я выслушаю с радостью. / Ты только не пугайся, когда вдруг руки станут единым рукавом. / Я добрый психиатр. Я пропишу пилюли от снов и ген…
- ампутируйте мне сердце вместе с левою рукою, / запустите в меня камнем, что храните за душою, / обнажите мои мысли, смейтесь надо мной на славу - / только крылья во мне биться всё…
- Сурмить як дихає, тремтить-бринить губою,– / Летить пракінь грозою срібним лугом. / Його обнявши сильною рукою, / Ти богом був йому і вірним другом. / І лет цей переніс думки в ми…
- Сутінь. Сон у місті вовчім. / Спить ліхтар у шлунку ночі. / Пропливають твої очі / У калюжах синіх. / Ти сидиш на підвіконні‚ / А по небу скачуть коні / І плюють в твої долоні / Г…
- Сумний тролейбус розтинає / Хвилі електропроводів / Між буднями й шматочком див. / А місто звіром проповзає / І язиком з дерев знімає / Мене, щоб я повзла за ним в цементно–сивий…
- Ти бавилась вітром в рудому волоссі, / І довгими пальцями пестила ніжки... / А в погляді вже відчувалася зваба / Дитини з очима грайливої кішки... / Ти знову не спала, бо так зава…
- В збаночку сльозинки носять рученята... / – Потерпи, дитинко... – Скільки ж, Божа мати? / – Скоро ж бо крильцята виростуть із спинки... / – Хто ж тоді носитиме в збаночку сльозинк…
- Той звір сидів у тебе на плечі, / Хвостом вплітав в твоє волосся листя. / А ти ступить боялася вночі, / Щоб розтоптати в ньому дива вічність. / Той звір сидів у тебе на плечі, / Ї…
- - Єво, що ти зі мною зробила ? / - Тобто ? / - Забудь. – Сашко виліз з ліжка і направився у ванну кімнату. / Мої цигарки лежали біля вікна. Я відкрила кватирку і сіла на підвіконн…
- Ніяк не вдається піднятися з ліжка – / Ти зайняв абсолют мого часу. / Тебе б смакувати якось… по-трішки, / Та я хочу все і одразу. / Милуюсь. Тобі, безсумнівно, так личить / Небри…
Живу
Amster_Dama 4 1 - Яке ж ти літо барвами сповите? / Куди ведеш шляхами незліченними? / Ми завжди віримо і прагнемо любити, / До стукоту у грудях нескінченного. / Душа жива: злітає та окрилена, / У л…
- «Майстер на всі руки» – так при кожній згадці знайомі відкликаються про мого дідуся. Його немає вже 13 років, але пам’ять про нього живе у речах, які він змайстрував. Незважаючи н…
