Світ переламався і випав через вікно. Пальці в безсиллі шукають на стіні / випуклості, щоб зачепитись за розплавлену реальність. Стіл, вікно, руки і / ти посеред кімнати спадаєш х…
Пошук: «гори»
Експозиція- Ніколи. Ніколи-ніколи не відкривайте подарункову коробку, якщо не знаєте, звідки вона взялася. Це просте правило. Його знають навіть діти і домовички. Устина, безперечно, теж його…
- Знаєте, буває в горах туман як туман, а є якєс таке нешєстє, шо може посеред білої днинки мряка така упасти, шо не видно куди ступати, то часто людина і заблудитиси може. А є такі…
- Одного дня Валентина прокинулась. В її голові витало безліч думок, і тіло її пронизувало якесь дивне відчуття. Їй здавалося, що зовсім скоро повинне статися диво, що перевернуло б…
- Ранок – це така пора, коли тихо. Всі ще додивляються свої сни, а ти вже на кухні п’єш запашний чай або каву і уявляєш, що сьогодні найвдаліший день для того, щоб звернути гори. /…
Ранок
Amster_Dama 3 1 - З темряви народилось світло. / Сонце кольору вохри, здіймалось небесним палацом, кидаючи рідке золото на зелену стіну лісу. Південний вітер колихав старі віти дерев, цілуючи ніжне…
- Поряд з нашим світом, тим, що ми маємо змогу відчувати і сприймати, є світи недоступні нашим очам, і пісень тих інших світів наші вуха не зможуть почути ніколи. Але світи ті існую…
- Чим дальше горизонт, тим важче йти, / А, може, не вдивлятися у далі? / Ти маєш шлях? То йди по ньому, йди, / Чи натискай ногами на педалі. / Якщо життя - це сон, то ми є хто? / Ми…
- Зелень, тиша, повна тиша, що наповнює тебе дивними відчуттями. Небо розрізане на шматки клаптиками хмар померло. Його рожеві рани світились на їх сірому тлі. Сірий морок здіймався…
- Гранатово-красное солнце осветило покорные пески Аргизы, упало на хрупкие плечи Атона и устремились, вдаль, к городу. Мальчик посмотрел в открытую пасть обрыва, поспешно вытер сле…
- Моя ти мрія і я лину, / Із нею в серці в небеса, / Лиш скажеш НІ і я загину, / І зникне геть моя краса. / Смерть поцілунок свій залишить, / Блідий на тремтячих вустах, / І стане с…
- Коли зникає музика, то чуєш як співає пташка за вікном. / Коли відриваєш погляд від монітору, то бачиш золоте сонце і весну. / Пташка співатиме завтра. Та й сонце світитиме. А вес…
- Це був теплий літній вечір, я ішла під дощем, / В голові думки змішались й вилились гірким плачем. / Сльоза скотилась по лиці, змішавшись з краплями дощу, / Моїх сліз і так не вид…
- І дозволю собі тихий вечір, без фальшу. / Сині гори в імлі – колискова. / І сховаю в вині всю турботу подальшу, / Мрія сонячних днів – випадкова. / Легкий вечір впаде в прохолоду…
Не боятись
story 9 14 - Сезон дощів, плодів утворення вінець, / Та сонце - його друг, як нерозлийвода, / Домовились благословити врожаю гаманець, / Солому на дахах прикрасити лозою, / Зігнути яблунь гілк…
- Віолончелі дивні звуки / Виривають тіло годин / З простору часу, і темнота / розкрила криві руки, / І Лізе в серце наче дим, / І лише сова у небі проліта. / А ніч залишилась сама…
- Коли за кожним кутком ховався дракон / А на словах не був брутальний жаргон / Ми не вірили в чудеса / Бо магічною була сама весна / Не мали віри у казки / Бо з подивом дивились на…
- Ми гналися за мрією / Що висіла в небесах / Ми звалися сім’єю / Та різали один одного не тільки в снах / Ми пройшли полями / великий шлях / І пропливли кораблями / Залишаючи рідни…
- Під холодний шепіт хвиль / Дзвін меча пронісся на сотні миль / Під зірковий погляд ночі / Наступали дні пророчі / Й вітри роздували паруси / Ми ж неслися в світ дивної краси / Ми…
- я ні разу цієї зими не вдягла рукавиці, / твоя ніжність прогріла мене до кінчиків пальців. / хай морози й вітри, а в мені твоє сонце іскриться, / ти зміг приручити моє дике серце…
- гори мовчать і покурюють хмарами / просять у неба іскри і безмежності / струшують попіл на землю туманами / хочуть від нас трохи тиші й відвертості / тягнуть під сонцем хребти сво…
- Я знаю трохи більше, ніж нічого. / Я просто прикидаюсь на майбутнє. / Це щоб на простирадлі, без нікого / Згадати й знов забути незабутнє. / Я відсторонюсь майже не думками, / Бо…
- #Bergino_Ta. 512 / Ніби так багато часу пройшло і його нема давно з нами. Але здається на мить, що він живий. І ця розриває серце на шматки. Кожне його слово було насичене чистим…
- В будинку кожному стоїть ялиночка / А за вікном летить сніжинок вир / Маленька дівчинка взяла олівчика / І пише Миколайчику: «Хай буде мир!» / Зайшла тихесенько з морозом й холодо…
