Всіх напевно цікавило / Чому листя дерев до літа вабило / І чому зимою дерева голі / Чи по своїй це волі ? / Розповім я вам казку / Що в дитячих серцях знайде ласку / Сталось це н…
Пошук: «дерева»
Експозиція- На підступах до фортеці / Спинилось велике військо. / У них металеві лати, / Але солом’яний дух. / І хто з нас тепер в безпеці? / Чого нам тепер чекати? / Коли небезпека близько,…
- Гранатово-красное солнце осветило покорные пески Аргизы, упало на хрупкие плечи Атона и устремились, вдаль, к городу. Мальчик посмотрел в открытую пасть обрыва, поспешно вытер сле…
- гори мовчать і покурюють хмарами / просять у неба іскри і безмежності / струшують попіл на землю туманами / хочуть від нас трохи тиші й відвертості / тягнуть під сонцем хребти сво…
- Коріння злості проникає в груди, / І баобаби рвуть нутро планети. / Настрашені зникають з неї люди, / Спиняючи попутні їм комети. / Дерева трощать землю під ногами, / Зникає граві…
- Зачем я разрушаю свое счастье / Иду с миром чтобы воевать / Хочу быть добрым, но являюсь пидарасом / Тебе же, милая моя не знать / И с криками "да все будет хорошо" / И вокруг все…
- Дрова рубають, що друзки летять, / У сильних руках загубилась сокира. / А за парканом, ще сосни стоять, / Заготівлі система, ще їх не згубила. / Та шансів немає – всі підуть під н…
- Не проходить і дня, щоб я не слухав пісні Кузьменка. Тай і далеко діло не в його піснях. Діло в самій людині. Важко бути відкритим і щирим до всіх людей. Навіть до злих. І казати…
- Зі спрагою ми, забігаємо в тінь. / Під високі дерева, в садкові старому. / Прохолоди так хочеться, хочеться змін, / Хочеться вигнати з тіла, всю втому. / Влягтися й дивитись, як л…
- і та, що була безлика, стане твоєю першою / річкою серед пустелі, світлом поміж деревами. / Стане першою жінкою, яка, зрештою, / розіб'ється на шматки, стане до битви з левами, /…
ВОНА
Iren_Konst 2 2 - У твоєму світі не говорять про березень, східні вітри і прокажених; / там взагалі не говорять про речі з солоним присмаком. / Але ти завжди знаєш, знаєш майже напевно, / як зупиня…
- В селі під наглядом тітки вона пробула десь близько місяця. Весь цей час вона мала доглядати за молодшими племінниками та час від часу супроводжувати свою родичку на різні прийоми…
- Інколи, в мене запитували: «Чому ти живеш на місяці? Тобі не самотньо на берегах сірої пустелі?» / Та я, лише робив ковток зеленого чаю й впадав у згадку… / Прокидаюсь від сну. Вд…
- Із безодні зелених очей / напиваюсь чар-зіллям / І по венах весною тече / почуття-божевілля… / Скільки днів, а ще більше ночей / Ми із нею, мов гілля / Того дерева зрад і прощень,…
- Фантазії ночі - у сяйві її зірниць; / На ложі шовковому - в місячних переливах. / А шовку фантазії - в ковзанні тіл чутливих, / З очима жагою повних по вінця зіниць. / В гарячому…
- Навчи мене слухати тишу, / Тобі в унісон помовчати... / Хай вітер поезію пише - / У дерева листяних чатах; / Хай віє поезія квітів - / Букетом п"янких ароматів; / Вплітається вірш…
- Для них пустеля стиснулась в безмежність. / Вервечка із слідів людських ніг паплюжила бездоганний етюд снігу та люду мальований кістлявою рукою ночі. Попереду йшов чоловік. Задубі…
- Я говоритиму до вас тишею. / Невідомий / Покинутий. / Забутий. / Смиренний. / Його звали Тур. Останній воїн із славетного роду Малавів. Батько легендарного Деора і Батіса. Охороне…
- А листопад обіймами манив, / Та грудень вже підходить, - на порозі, / На повні груди я ковтаю свіжий дим, / Вдихаю прохолоду по дорозі... / Як оксамит засіяні стежки, / І ранок вс…
- Її величність Осінь догора у мене за вікном, / Багряним одягом пишаються дерева, / Лиш осокора, що вкритий зеленим сукном, / Повела у танго смілива осінь-королева. / Простує стежи…
- Откуда она появилась, никто не знал. Но она была единственным чудом, у которого не было хозяина… / Вот, к примеру, экспонат Скелет. Старик Тремс заработал на нем много минут чужог…
- Усе тече, ганяється кудись… / Хіба стрімке життя – це наша школа? / Постій-же, літо, досить, зупинись, / Чекай секунду. / Роздивись навколо: / Поглянь, який світанок золотий! / Як…
- 2 / Морітурі згорало в рожевих променях ранку, розсипалось попелом роси на безлюдних вулицях омитих холодним дощем. Криваве сонце пошматоване золотими кістками зір виставляло голі…
- Повітря пахне майбутнім медом, / Квітково-ніжним, як дотик вуст. / Коли сади зацвітають під небом, / Тоді я уже не журюсь. / Все мине і все перемелеться, / Жорна часу й не те пере…
