Ніколи. Ніколи-ніколи не відкривайте подарункову коробку, якщо не знаєте, звідки вона взялася. Це просте правило. Його знають навіть діти і домовички. Устина, безперечно, теж його…
Пошук: «ключ»
Експозиція- #Bergino_Ta. № 560 / -Я коли закоханий або дуже розчулений, мені виходять більше такі душевні та вірші про кохання. Ось зараз я спробую закохатись на момент і написати щось романт…
- #Bergino_Ta. № 585 / Придет зима уже за неделю / И может быть уйдут года / Зачем тебе же быть моделью? / Если ты всю жизнь сукой то была / Не понимаю, что стало не так / Розы, вин…
- Глава 1. / Грубер ехал в трамвае, спрятавшись от окружающего мира в музыку, громыхающую в наушниках. Усталость сжигала мозг, он старался отстраниться от мыслей, но они продолжали…
- цвіте весна, і я іду за нею рівним кроком, / нікого не тримаю біля себе як попутку. / життя своє сипке я закріпила оверлоком, / на ключ закрила двері від дурних думок і смутку. /…
- За мотивами І. Губермана / Для жінки лестощі – найкращий оберіг, / а більше їй нічого і не треба, / і варто нам лиш впасти їй до ніг, / вона зітхне й лягає поруч тебе. / Оригінал…
- Лютий Скрябіна / 1 / Ніколи не спитаю в тебе телефон / Бо занадто вчіпився страх мене / Цей любовний вічний марафон / В моїх штанях ніколи не мине / 2 / Піднятися до мене встигнеш…
- Вінсент зробив два кроки назад та мимоволі здригнувся. Те, що він хотів зробити, було справді величним. Проте рефлекторний рух був, либонь, зроблений через страх, захований глибок…
- Присвячується: / Скільки ще буде це тривати? Скільки це все буде ще повторюватись? / На такі важкі поставлені мною собі запитання, я завжди знаходив легкі молоді відповіді. Старів…
- Коли музика осені звучить у душі, / Кольорами барвистими грає, / Кожен з нас порина у вірші, / Коли смуток на серце ступає. / Коли сонце осіннє іде за межу, / Каверзують підступні…
- Ти не можеш мене відпустити, / Ти не можеш мене не тримати! / Я з тобою учуся любити, / Я з тобою учуся літати. / Як тумани кудлато-розхристані / Нас розчинять відтак в безголоссі…
- Планета Курган прокидалась під хлюпіт сонячних струмків, котрі лилися із келиху небесного світила. Тіні відступали у схованки, ніби боялись обпалити свої щупальці. Дивились, як бу…
- Одне життя,поділене на двох, / І ключ для нього на столі в квартирі. / Вечірній час. І лише крок / Вони удвох опиняться у мирі. / Подалі від усього злого світу, / За милю від ядуч…
- Скільки ще буде це тривати? Скільки це все буде ще повторюватись? / На такі важкі поставлені мною собі запитання, я завжди знаходив легкі молоді відповіді. Старів я але не відпові…
- Тишина колись постукає до кожного / Та ніякі замки не зупинять її / Де колись було людно - тепер стало порожньо / Залишились лиш огидні,жахливі та злі. / Не гаси себе брудними сло…
- Намалюй мені, Доле, шовковими пензлями мрію / На блакитнім полотнищі неба у барвах весни. / Нею подумки днями живу собі й божевол́ію / І щоночі, як диво, приходить вона в мої сни.…
- Обезкольоріє світ на світанку / крильцями мух відтулублених / З-під утоми притомно, безгасноволого / Підпалюю п'ятниці / Викочую заздрість у бочці, / спілосиве сливи мате / Цеглин…
- Спокій картатою сорочкою, / лягає на його стомлені часом плечі, / Він завжди, приходить до дому, невчасно, / тихо заварює чай, скидає пасмо з її гострих ключиць, / Ставить засоси…
- Тихо. Ніжним серпанком упав на землю осінній туман. І затремтіло кришталеве повітря, мов мережане павутиння від поцілунку бешкетливого вітру. / Жовті килими розіслалися в ще молод…
- Іноді буває так гірко, що аж обертом йде голова. / Забуваю навіть про те, що скрипуча підлога. / І крадуся надвір, щоб тільки побути сама. / Я давно вже забула, як обіймає свобода…
- Зранку ми вже були на місці. Спочатку планувалось, що ми підемо з палатками на пару днів у ліс, але ніжні, пафосні сучки, які були з нами, боялися зламати нігті чи бути вкушеними…
- Я люблю понеділок. Люблю, тому що можу підкреслити свою зверхність над цими заспаними, неопохмелівшимим, блідими людьми. Я можу не спати добу, і цього не помітить ніхто, навіть, я…
- На нашій планеті існують такі жінки, / що ніби прилетіли з космосу, / Їхня шкіра не мов сяйво місяця, / А голос зі слів створює цілі сузір'я. / Вони елегантні, стрункі, / у них як…
- Від неї пахне мандаринами та щастям, / Душа в неї покрита, медом з тепла та ласки, / Вона рідко ним пригощає і чекає в житті на казку, / В неї холодний матовий погляд, / вона ним…
