Бетонні блоки приховують від тебе дорогу, яка самотньо лягла спати посеред поля. Навкруги лиш тиша, розбавлена шумом вітру. Збирається на дощ, та хмари ще повністю не закутали неб…
Пошук: «страх»
Експозиція- Зрадив душу. / Зрадив серце. / Зрадив спокій. / Як солодко віддавати власний біль паперові. Виплеснути власну отруту в целюлозні судини сторінок щоденника чи зошита. Та байдуже. Т…
- Це кохання мало безліч аспектів, / І щастя, і радість, і біль, / Та не мало ніяких секретів, / Бо ми завжди відверті були. / І ніхто ніколи не плакав, / І ніколи не жалкував / Про…
- -Продовжимо, - звук його голосу поглинули стіни, оббиті паролоном. / Вона закрила очі. Денне світло від голої лампи на стелі просвічувало через тонкі повіки, і вона могла роздивит…
- Гнітюча думка, що світ котиться у прірву, непокоїть мене. Їсть поїдом, відкушуючи безжально щодня по шматку і проковтує не пережовуючи. Ганебно, насильницьки, завдаючи ран, які за…
- Передо мною холст по-девственному белый. / В руках моих палитра, кисть. / Я - начинающий художник! / Пытаюсь воплотить все мысли в жизнь. / Рука моя дрожит, робея. / Я разумом дав…
- - Галюсику, мені зваж, будь ласка, півкіло отих цукерок в блискучій обгортці, що по вісімдесят гривень, кілограмчик мандаринок... Так, чого ще взяти? – огрядна молодиця з пишним б…
- По телевізору оте дурне страхіття / Людей нащось жахає майже пів століття. / Гидка потвора – вся страшенная, беззуба, / З якихсь планет зійшла іншопланетна згуба. / Боїшся з дому…
- Джеймс Абрахам Востер почувався прекрасно. Тут на висоті тисяча метрів над рівнем моря все було по-інакшому. Він ставав самим собою. / Там, унизу, його охоплював страх. Так,Джеймс…
- Вона йшла тихо. Руки були зв’язані так туго, що утворилися рани з якої сочилася її багряна кров. Мотузку тримав вершник на вороному коні. Позаду їхав ще однин на білому. Шлях прол…
- За мотивами І. Губермана / Російська тЕмная зоря, / і смутний страх мене тривожить: / Росія в пошуках царя / собі знайти єврея може. / Оригінал / Темна российская заря, / и смутны…
- Тримай, - каже, - тримай міцніше, тут все, що в мене є. / Тут все, що я хотів сказати, але не сказав. / Усе, що було моїм, стане тепер твоє, / усе, що тепер нічиє, висохне, мов ро…
***
Iren_Konst 1 1 - ¬– Ти де знову був? – питає вона, голос у неї хриплий, майже чоловічий, напевне вона знову плакала, ну і чорт з нею. Віктор мовчки роздягається. Вішає пальто на вішак. Він стомлен…
- Убийства в снах, погони, экшн / Кровь на руках, я не замечен / Не пойман я, хоть был на грани / Всё западня, как на экране / Там страх и смерть всё время дружат / Убийцы смех и кр…
- На обочине пустынной трассы лежала панама. Она зацепилась за камень и смирно дожидалась своей судьбы: может, одинокий ястреб утащит ее в свое гнездо, или ветер, наконец, избавит о…
- По мотивам І. Губермана / Коли темніє зла година, / І страх від гавкоту погонь, / Благословенна будь людина, / Що не згасила свій вогонь. / Оригінал / Когда клубится страх кромешн…
- Село потопало в молочній піні ранішнього туману. Жовтобоке сонце всміхалось до Перуна пшеничним світлом, а старезний бог витяг із пазухи люльку з довгим цибухом й смачно затягнувс…
- "Втома. Засохли думки. Мене ніби відірвали від світу. Я був в тумані, блукав лабіринтом - я шукав мінотавра. Мені було одиноко. Я прагнув знайти якесь вирішення всіх своїх проблем…
- А що тобі ще сказати? Якщо скажу, що все буде добре - я тобі збрешу в очі. В твої сині очі, як синій олівець, яким малює своє майбутнє красива дівчина-художник. Вечір розкидує зір…
- Попіл мостів гірчить на солоних губах. / Я захопилась. А тебе захопило. / На свій відчай, ризик і страх, / Я забула про те, що боліло. / Чайник кипить, а тебе все нема. / Я втрати…
- Соціальний захист… / У нас це лише слова. / Сенс у них глибокий, / Але то лише теорія. / Тисячі бабусь голодують, / Дідусі живуть на смітниках, / А мужі-владарі жирують… / Хіба їм…
- Чорний костюм йому пасував. Атей знайшов вишуканий одяг на столі в Лафарта коли вийшов з рідинного коматозну. Червона сорочка із срібними запонками лежала поруч сховано в поліетил…
- «Весна виникала, де тільки могла…» / Ю.Андрухович / Весна виникала, де тільки могла: / скажено цвіла на дахах, в черепиці, / здіймалась з асфальту. І згустки тепла, / мов ляпас, в…
- Лицом к лицу, глаза в глаза / И я уже не знаю кто же из нас я / Мои слова застывают на устах / Всё, что осталось – это только страх / Я слышу крик, а дальше тишина / Я так боюсь п…
