Того ранку Олька сіла на інший трамвай. Він ходив рідко і, об’їжджаючи коло, приїздив на десять хвилин пізніше. А, байдуже, хоч вона і запізнюється на третю пару. Хіба це повинно…
Пошук: «вона»
Експозиція- Вітаю, дорогий читачу! / Я знаю, ти здивований, що тримаєш цей лист. І, мабуть, думаєш як таке можливо. Я, будь на твоєму місці, теж здивувався б. / Скоріш за все ти мене не знаєш…
- Вона так хотіла, / щоб про неї / коханий піклувався / питав чи вона / тепло одяглася / у шапці й закутана / шерстяним шарфом, / вона так хотіла / відчути частинку тепла / а він пр…
- Чому саме зі мною?! / Чому саме зі мною? / Дала вона запитання. / Що з нею доля робить. / І як їй добиться зізнання. / Життя було безхмарним. / Вона володіла свiтом. / А люди немо…
- Вінсент зробив два кроки назад та мимоволі здригнувся. Те, що він хотів зробити, було справді величним. Проте рефлекторний рух був, либонь, зроблений через страх, захований глибок…
- Корабель “Вікторія” тепер уже точно був приречений на загибель. Космічний шатл остаточно втратив керування. Чотири людини дивились в очі смерті. Чорна діра, котру вони були повинн…
- Бетонні блоки приховують від тебе дорогу, яка самотньо лягла спати посеред поля. Навкруги лиш тиша, розбавлена шумом вітру. Збирається на дощ, та хмари ще повністю не закутали неб…
- 1 – Двері / Вероніка стояла навпроти простих білих дверей квартири номер 44, звичайного житлового будинку. Двері нічим не відрізнялись від інших в коридорі – дерев’яні, білі, з по…
- Втомлене, пропахле осіннім сумом надвечір’я. За вікном догорають останні краплі дощу, що пройшов іще вдень. Легке марево диму пролітало повз нього і він, весь захоплений, засліпле…
- Там за небокраєм / Коли земля вкривалася теплим гаєм / Коли квакали жаби / Й жуки стрибали в ями / Тоді в безмежних небесах / Зірок було як в дитячих снах / Напевно Господь взяв з…
- Всіх напевно цікавило / Чому листя дерев до літа вабило / І чому зимою дерева голі / Чи по своїй це волі ? / Розповім я вам казку / Що в дитячих серцях знайде ласку / Сталось це н…
- Вона часто губилась у потоці людей. Задавалась питаннями: "куди прямує? навіщо? яка кінцева мета?" А й справді, яка мета? Видати книгу? Висловити свої думки? Вилити душу незнайомц…
Вірш
Kristina_Sh 3 1 - Сью вже вкотре натиснула кнопку дзвінка, але Том чомусь не відчиняв. Дівчинка знову стала на пальці, щоб дотягнутися до клямки, але так і не встигла знову подзвонити - масивні дуб…
- Жило на світі лисенятко. Якось воно сиділо на березі річки і малювало на піску якісь закарлючки. / Коли зашерхотіли кущі, до річки вийшов… Ой, леле, хто б, ви думали, це був? Еге…
- Її руки тремтіли від кожного шурхоту. Вона так боялась аби хтось зайшов кімнату, і побачив її таку: побиту, скалічену, вимучену. Вона стояла на колінах і молилась Богу. Вона знала…
- Біль - це природньо. Біль вчить нас бути сильними, загартовує душу та зміцнює дух. / Ці історії написані на реальних подіях... / Ця історія сумна. Ця історія-жах. Про те, як втрат…
- Одного пізнього літнього ранку я сиділа на лавці біля Ратуші і чекала друга. На площі Ринок, як завжди, було багато цікавих пішоходів-туристів, які фотографували все підряд. У сук…
- Розділ I / Коли він прокинувся, ніч запустила чорні пальці йому в очі.. Місяць кидав своє світло в убогу на меблі кімнату, утворюючи химерні тіні. Розплющивши очі від сну, він під…
- Вона сиділа на своїй п'ятиповерхівці, / рахувала людей, / скидала каміння на тротуар. / Вона бажала спокою, / вона бажала чогось з рідним запахом його парфумів, / але він пішов за…
- Вранішнім недільним Хрещатиком йшов парубок в однострої Вермахту. Він пильно вдивлявся в будинки і час від часу вітався з перехожими. Все не втрачав надії, що його побачать. Але к…
- Велетенські гостроверхі сосни, немов віковічні стражі, висушені часом, підіймались високо вгору. Коли Гензель був малим, йому здавалось, що вони проштрикують небо. В малечому віці…
- «Мені подобається виступати перед публікою, зазвичай, це щедро винагороджується і справа не в певній сумі чи моїй меркантильності, я мав на увазі, вашу зацікавленість та щирі апло…
- Її душа кричить, голосно волає / Від себе самої вона стрімко тікає. / Втратила сон через переживання / І заливає спиртним моральні страждання / Вона не ледаща, а досить талановита…
- - Ой, дівчино, такий хороший хлопець, тримайте його! – усміхнулася провідниця, підіймаючи сходи потяга і закриваючи двері. / Тримати? Кіра вже давно нікого не тримала коло себе на…
