Блакитне світло заходу сонця змінюється темрявою… / В квартирі не має нічого, окрім музики, яка заповнює собою її єство… / Сьогодні – день зустрічі. Зустрічі з тим, кого вона так…
Пошук: «одяг»
Експозиція- Чорний костюм йому пасував. Атей знайшов вишуканий одяг на столі в Лафарта коли вийшов з рідинного коматозну. Червона сорочка із срібними запонками лежала поруч сховано в поліетил…
- Мабуть, кожній дівчинці постсовкового часу купувалися сукні та і весь одяг під кодовою, манливою назвою "на виріст". Тобі п'ять і ти приміряєш червонясту красу із вишиваною качечк…
- а знаєш час втікає - залишаючи сліди, / як поцілунки на сторінках життя, / що вицвітають під променями німоти. / одна лише коротка мить і я, / а може й ти, / забудемо оті сліди на…
- Рядки ненаписаних строф / проводятьмене до перону. / Де лист -доганяючий лов- / Торкне навскоси моюскроню. / Де осіньмрійливо-зажурна, / у даль виглядаючипотяга, / ТерЕбить шнуроч…
- Прокинувшись одного туманного ранку наш головний герой здивувався. Він лежав на своєму звичайному ліжку посеред своєї кімнати і в очі сліпив звичний ранковий ліхтар. / Та тут з ни…
- Ви звертаєте увагу на маленькі дрібнички? А на великі і важливі речі? Що взагалі ви вважаєте важливим? Ви бачите картину цілком, чи тільки окремі її частини? / О, почекайте секунд…
- Наодинці з собою / Чому життя несправедливе, / Одним дарує, а в інших забира? / Чому воно таке мінливе, / Сьогодні є, а завтра вже нема? / Як боляче в душі, коли втрачаєш, / Того…
- Пройшов місяць. Пляшки і далі стоять біля смітника, уже зовсім голі без наклейок - нагадують колишніх, які також всі як одна стояли з валізами біля дверей і одягались, їхні руки т…
- Атей нервовим кроком занурював ноги в молочний туман, що стелився над прохолодною бруківкою тротуару. Жирне волосся кольору вчорашнього попелу різало довгими смужками повітря з пр…
- Вітер живий. Інколи він залітає до моєї кімнати через вікно, яке завжди залишаю відкритим для нього. Розмовляє зі мною й розповідає про свої далі подорожі й пригоди які траплялися…
- Мартін довго дивився у вікно. За вікном тропічний ліс. Він такий гарний і зелений ... Вже рік він не був на вулиці , і всі друзі про нього забули . Мама каже , що він хворий , а в…
- Розділ I / Коли він прокинувся, ніч запустила чорні пальці йому в очі.. Місяць кидав своє світло в убогу на меблі кімнату, утворюючи химерні тіні. Розплющивши очі від сну, він під…
- Дорога мов змія, повзла через хвойний ліс, який простягався на сотні миль. Стомлене сонце ховалося за верхівки дерев, лиш поодинокі промені світла пробивались через густу хвою й п…
- Крила синиці соромливим танком тріпотіли в пальцях вітру, коли мить до світанку запалила вогнище кольорів над небосхилом. Язики сонячного світла віщували погожий ранок, що мав нар…
- мама ти моя частина солодка / я з тобою ніколи не була одинока / була ти моєю і радістю і горем / коли щасливо бесідували та долали моменти з болем / коли нам погано ми згадуєм її…
- чийсь світ красивий / у чиємусь починаєш жити / а чийсь безмовно відкидуєш / бо він подібний до пустині / без мови й натяку на ніжність / без вікон засувів й телевізора / без голи…
- Від суму її очі вимили дощі, / Пройшовши грозами по струнах серця. / Солодкою спокусою липневі прянощі / Подарували усмішку із золотавого / люстерця. / А зелень дарувала їй румяне…
- Скоро ми будемо / жити разом, / ти будеш мені / готувати каву, / а я тобі яєчню / в вигляді серця, / ти будеш мене / ніжно цілувати / в носик,скоро / ми будемо / жити разом, / ход…
- Прошу не сприймати це все дуже серйозно. Це всього лиш поезія) / 1) Якщо ти Бог, то тебе ще будуть називати Господом, Всевишнім, Спасителем. / 2) Якщо ти Бог, то у тебе є красиві…
- Я довго хотіла посміхатися таким диким пекельним усміхом, але твоя прохолода має звичку змішуватися з іржею. Я звісила ноги над чужим небом, але, скажеш ти, небо для всіх одне. Та…
- Ненав’язливість. / Призмо-подібний стакан стояв на столі у тихій темній кав*ярні поблизу центру міста, кав*явня носила назву «Бібліотека кави». Дивна назва, та її виправдовувало б…
- Останнім часом на очі потрапляє забагато історій про кохання та іншу біду. Одним словом, сумних до горя. Тому сьогодні - трохи нехай не надто творчих, та все ж розваг. Писемних. І…
- Відбуваю любов свою віддану, / повертаюсь далеко углиб. / А душа так осінньо обвітрена - / вже в кайда́ни думки одяглись. / Нам так добре було в шумних за́кутках, / ми пили недеше…
