Дорога мов змія, повзла через хвойний ліс, який простягався на сотні миль. Стомлене сонце ховалося за верхівки дерев, лиш поодинокі промені світла пробивались через густу хвою й п…
Пошук: «одяг»
Експозиція- Крила синиці соромливим танком тріпотіли в пальцях вітру, коли мить до світанку запалила вогнище кольорів над небосхилом. Язики сонячного світла віщували погожий ранок, що мав нар…
- мама ти моя частина солодка / я з тобою ніколи не була одинока / була ти моєю і радістю і горем / коли щасливо бесідували та долали моменти з болем / коли нам погано ми згадуєм її…
- чийсь світ красивий / у чиємусь починаєш жити / а чийсь безмовно відкидуєш / бо він подібний до пустині / без мови й натяку на ніжність / без вікон засувів й телевізора / без голи…
- Від суму її очі вимили дощі, / Пройшовши грозами по струнах серця. / Солодкою спокусою липневі прянощі / Подарували усмішку із золотавого / люстерця. / А зелень дарувала їй румяне…
- Скоро ми будемо / жити разом, / ти будеш мені / готувати каву, / а я тобі яєчню / в вигляді серця, / ти будеш мене / ніжно цілувати / в носик,скоро / ми будемо / жити разом, / ход…
- Прошу не сприймати це все дуже серйозно. Це всього лиш поезія) / 1) Якщо ти Бог, то тебе ще будуть називати Господом, Всевишнім, Спасителем. / 2) Якщо ти Бог, то у тебе є красиві…
- Я довго хотіла посміхатися таким диким пекельним усміхом, але твоя прохолода має звичку змішуватися з іржею. Я звісила ноги над чужим небом, але, скажеш ти, небо для всіх одне. Та…
- Ненав’язливість. / Призмо-подібний стакан стояв на столі у тихій темній кав*ярні поблизу центру міста, кав*явня носила назву «Бібліотека кави». Дивна назва, та її виправдовувало б…

- Останнім часом на очі потрапляє забагато історій про кохання та іншу біду. Одним словом, сумних до горя. Тому сьогодні - трохи нехай не надто творчих, та все ж розваг. Писемних. І…
- Відбуваю любов свою віддану, / повертаюсь далеко углиб. / А душа так осінньо обвітрена - / вже в кайда́ни думки одяглись. / Нам так добре було в шумних за́кутках, / ми пили недеше…
- Коли схиляють голову – падають капелюхи. / І справа не в тому, як низько. / Просто чомусь не доростають руки / Вище ніж чоло. Небо заблизько. / Капелюхи падають – і свідомість теп…

- Горнятко чаю з вишнями в руках. / Пакетик мрій замість п’янкого цукру. / Я лізу по драбині в твоїх снах, / Одягнена в сталеві обладунки. / Чому? Тому що небо- синя сталь. / І хмар…
- Шалена. / Схиблена на … / І кожен продовжує в міру своєї ілюзії. / Одягнена в сіре, під світло чужого бра / Читає рядки. Піддає все перкусії. / Кожну дрібнішу літеру-кожне завчене…
- - Галюсику, мені зваж, будь ласка, півкіло отих цукерок в блискучій обгортці, що по вісімдесят гривень, кілограмчик мандаринок... Так, чого ще взяти? – огрядна молодиця з пишним б…
- Здавалось ваша музика така приєммна, як Сонце. Тільки слів я не чув. Я не чув українського походження. Ні, не давай мені підручника з історії, я знаю, що ми виграли війну. Але в Н…
- За щастя їм не зводити оселі / І не добитись статусу в житті / Не щастя й вдітись як моделі, / Любов знайти в п'янкій красі. / Своє життя загнати до пустелі, / Та погубити в тому…
- Просто вилив душу за багатьох людей. / Я тут стою. Весь такий гарний, весь такий одягнений в дороге ,весь такий пахучий францією, весь такий багатий - весь папір у Франклінах, а з…
- Вона чула, як просинається в деревах сік, як він пульсує по спраглих прожилках деревини, як він доходить до кінчика кожної голої, але живої гілочки. Ковток життя для тих, хто пере…
- Я ж твій дід, що сокиру гострив / Ти опеньки збирав, я ж по шиях косив. / Там праворуч ріка, там овець випасав / Той горбатий вівчар, що свій горб зґвалтував. / *** / Я серце зали…
- Еллі одягнула курточку та берет. Схопила старенький пошарпаний ранець і закинула його за спину. Маленька дівчинка ходила в другий клас. Вона заглянула у дзеркало,причепурилася,а т…
- Якби ви могли побачити цей світ, то сказали б, що він нічим не відрізняється від вашого. За винятком отих дивних будинків (збудованих з міцного бурого каменю чи з просмоленого дер…






