Одного пізнього літнього ранку я сиділа на лавці біля Ратуші і чекала друга. На площі Ринок, як завжди, було багато цікавих пішоходів-туристів, які фотографували все підряд. У сук…
Пошук: «вірш»
Експозиція- Пройшов місяць. Пляшки і далі стоять біля смітника, уже зовсім голі без наклейок - нагадують колишніх, які також всі як одна стояли з валізами біля дверей і одягались, їхні руки т…
- Як добре, що ти є в моїм житті, / Щасливу зустріч доля дарувала / І хоч без тебе я, на самоті, / Ні разу я про це не жалкувала. / Ти поруч, завше, де б не була я, / Так ніжно пром…
- Я вимолив у духів амнезію для нашої долі. Вони зіткали її з орбіти Немезиди, котра палатиме в очах мерців квітами зла, прокладаючи до мене шлях очищення. / Шляху білих снів. / Тем…
- Інколи, в мене запитували: «Чому ти живеш на місяці? Тобі не самотньо на берегах сірої пустелі?» / Та я, лише робив ковток зеленого чаю й впадав у згадку… / Прокидаюсь від сну. Вд…
- Я це викладав 2 грудня, тому ось: / 2 грудня. Майже рік як в країні сталася біда. Але не треба придиратися до слів, я знаю, що щодня стається біда. Мова про інше. Час то йде, гуля…
- У моїй кімнаті треба було навести порядок. Я вже тиждень прикривалась словами – не маю часу, багато справ...бла-бла-бла. То все лінь. І так з дня на день, аж тут – вчора! Не знаю,…
- "Втома. Засохли думки. Мене ніби відірвали від світу. Я був в тумані, блукав лабіринтом - я шукав мінотавра. Мені було одиноко. Я прагнув знайти якесь вирішення всіх своїх проблем…
- Не довго я була в едемі слів, / Бо вигнана прозрінню на поталу. / Душа зносила крила на землі, / І втратила усе, чого не мала… / Як цвіт натхнення втоптаний у бруд, / Так істина в…
- У мене є шкідлива звичка – ти. / Мене від неї лікували вірші, / (та інші…) А хрести – то для святих… / Мені ж найважча – ця байдужа тиша. / Заради тебе розміняла час / На мідяки р…
- Якщо стати до крайностей відвертою, чесною й мало не на грані непристойності та рутини самокритичною, то моє найкраще оповідання – це те, що я чую із твоїх вуст у стишеній абсолют…
- що не вірш то удар нижче пояса / що не слово то в кров як ін'єкцію / і під шкіру повітря кубиками / лікувати невиліковне / коли серце відмовляється стукати / список того що досі н…
- ...Забудь печаль, що не несу кефіру, / І не телефоную знов і знов. / Не вірю я в жіночу правду щиру / І самовіддано палаючу любов. / Запізно вже розводити дебати -- / Не спопелить…
- Я знаю, повідомлення не прийде, / пустеля електронна - / невблаганна, / у ній також блукають, й гинуть люди. / І залишається лише вивчати / відтінки у світогляді мовчання. / В кра…
- Сосиска. Сосиски бувають різні: соковиті, не соковиті. Свіжі і не свіжі. Маленькі та великі. Сосискі бувають різні: смажені, варені, недоварені. / Але сьогодні я вирішив собі соси…
- Мої два кохання за півсвіту одне від одного: перше - за Кавказькими горами, інше - за Антлантичним океаном. Мої два кохання невзаємні: одного не хочу я, інше ж тримає мене за подв…
- "І дивитись у себе крізь усі мікроскопи..." / В пас*янсі цього вщерть втомленого дня вірші Іздрика лягають останньою картою. / Ця любов - не до смерті а доки вистачить сил. Є ті к…
- На задньому дворі спалюють мотлох з горища – ящик за ящиком, навіть не розкривши. Клуби диму піднімаються над ватрою, сягаючи ген-ген неба. Їдкий запах заганяє в будинок. / Горить…
- Не люблю коли ранок починається з холодної підлоги. Або з діалогу. З будь-якого. Навіть, якщо це мій ліпший друг з холодним пивом і сушеними карасями. Але я знала, що це саме Кост…
- Я ніколи не була твоєю дочкою і ніколи не буду. Я боялась би твого патронату чи опіки, стін твоєї до дір вичищеної квартири, пофарбованої у стабільно життєрадісний та модний сірий…
- У твоєму м'ятному погляді, / Вся байдужість безмежності клятв, / Ми одні на смертельному полі,бій, / Перемоги немає без втрат, / Твої ніжні дотики тіла, / пам'ять, палить сантимет…
- В нього почались трилінгвальні дні. Складно водночас робити декілька перекладів, та йому були потрібні гроші, а нічого більше він не вмів. Англійська-польська, польська-російська,…
Вірш
Yaro_Mantyka 7 1 - Невідомо чим закінчиться та історія... Може, квітами? Дивний кінець... А чи коханням?! Ще дивніший. У ній грає Ніцше й більше нема місця ні на що, а він не розуміє її задуманості.…
Вірш
Yaro_Mantyka 4 1
