Живи й твори, життя - прекрасне! / Полинь думками в простір щастя, / Затримай взором цю картину, / Злети угори, височину! / Влови всі хвилі своїм станом, / Вируй над морем, океано…
Пошук: «ніж»
Експозиція- Я довго хотіла посміхатися таким диким пекельним усміхом, але твоя прохолода має звичку змішуватися з іржею. Я звісила ноги над чужим небом, але, скажеш ти, небо для всіх одне. Та…
- Одного дня я забуду про твоє існування, / Колись я посміхнуся вільно знов, / На моїх губах будуть питання / Він яких у тебе захолоне кров. / Я твоєю бути перестану, / Зітру з пам`…
- Сіре місто / В сірих калюжах води. / Лиє дощ / І лити він буде завжди. / У павутинні багатоповерхівок / Заблукала печаль. / У сірих буднях / Нічого не жаль. / Холод і безсердечніс…
- Коли тебе нема, здається я помру. А коли ти є, нехтую тобою, зловживаю, не піклуюсь. Так, я егоїст. Можливо я був би не найкращим батьком для наших дітей. Можливо, я б навіть не з…
- Я не маю, що йому віддати, / В серці пусто, гроші – не його. / Сльози вже від нього не сховати, / А причини сховані давно. / Щирість знов розчавлена у літі, / Справжність поведінк…
- Матуся, матінко і ненько, / Скажу тобі я сотні слів, / Ти в мене сама дорогенька, / З поміж мільйони матерів! / Ти моя мила і кохана, / Тобою сильно дорожу / І в кожну мить твою н…
- Кохання для життя – це казка! / Воно чарівне, неземне. / Ти відчуваєш те добро і ласку, / Які для когось – щось пусте. / Кохання для життя – це море! / Широке море ніжності і мрій…
- «Учені піймали душу» / Величезна вивіска гордо звисала над високим будинком. Яскраві букви виділялись на фоні безбарвного,сірого міста. Плакат приваблював незлічену кількість відв…
- Цвіте бузок бузковими квітками / Та й біля хати у бабусинім дворі, / Гордує, мов смарагдами, листками / Від перших сонець до останньої зорі. / Здіймає ввись бузок бузкові руки / Т…
- Потік води дзеркала, люстерка всевидячого, / річкою плину між простору позачасового, / Відкрий таємницю - долю дівчати молодої / посеред мерехтіння свічки німої. / Через звуки, на…
- Шепіт. Шепоту завжди бракує. / Прошептавши – розбуди мене, / Шепотом тихим, з кінця тунелю / Твій клич у явність поверне. / Шепіт, манить він - аж неможливо! / Такий прекрасний, б…
- Весна ввірвалась снігом,дощами,розлуками, / Новими фізичними й душевними муками, / Весна вкутала місто туманами сивими, / Вона поселилась в душі думками зрадливими. / Весна хотіла…
- Я луплю кулаком у груди / Благаю вас «Не допустіть» / Такий я вже не досконалий / Її лиш спокій вбережіть / І час спливає як той вітер / Між пальцями тече невпинно / Я не стараюся…
- Ось раз за разом , щораз додолу / Танцюють краплі , без повторів / Потік могутній дарує крила / Я так давно, давно не дихав / Ось день за днем , все далі крига / Тепер життя не пр…
- Коли схиляють голову – падають капелюхи. / І справа не в тому, як низько. / Просто чомусь не доростають руки / Вище ніж чоло. Небо заблизько. / Капелюхи падають – і свідомість теп…
- В голові - музика, в душі - пусто. / А я хочу на Марс. Хочу навчитись дихати без скафандра. Хочу навчитись говорити з прибульцями. Хочу знову і знову переконуватись, що життя там…
- Крокує травень, яблуні розквітли, / Травичка рясно в’ється на землі, / І вже не хмарно, сонячно та світло, / Запашним ароматом ллються дні. / Такі весняні, теплі ясні ранки, / Зап…
- Дванадцять напружених тижнів терпіння. / Куди вони ділись, не знаю. / Напевно, тихенько втекли від прозріння, / А я їх і не доганяю. / Не варті ці тижні того, щоб щоночі / Всміхат…
- Поринути з тобою в море, в океан, / Твоя ніжність – це намисто, / Можливо, це ненавмисно, / Але ти мій Ватикан. / Моя любов, моя стихія, / Це почуття постійно гріє. / Прагну твою…
- ми, може, й не всі геніальні, / але схиблені точно без винятку. / коли повітря замало для подиху, / ми починаємо дихати віршами / світлими і темними, / сильними і ніжними, / холод…
- Що найбільше багатство, найвище добро у житті, / Ніж зіниці дітей, у майбутнє вузенький місточок? / Що є більшим од дива дитячої радості, і / Коли крихітні пальчики вас відпускати…
Щастя
V_Shevchuk 7 2 - Прозора вода стрімко струменіла під бетонним мостом, що був вкритий опалим осіннім листям, яке іноді від безділля роздмухував вітер, вимальовуючи ним у повітрі різноманітні візеру…
- Дрижить туман над сплячою рікою. / Це знову повторилося. Це – знов. / Сторожка тиша тонкого сувою, / Із павутини сплетеного мов. / Що вітер, розганяючи тумани, / Рве разом з ним і…
