Інколи, світ може існувати у просторі семи літер. Інколи, у числах від одного до дев’яти. / Невідомий. / Нині ранок розпочався із чаю. Кава зрадила чорними гіркими сльозами. А мал…
Пошук: «тепло»
Експозиція- Слухаю дощ, / Слухаю… тихо… / Слухаю шепіт трави / Тихо навколо / Ні звуку, ні крику / Навіть і пташки сумні / Слухаю вулицю… / Слухаю… шумно… / Слухаю гомін людей / Шумно усюди /…
- З’явилися луги зелені, / Вишневий цвіт, бджолиний гомін. / Лишилися в зимі, вітри шалені, / Морозів тріск, і теплий комин. / Прийшла весна, уже нарешті! / Нарешті світ міняє облік…
- У твоєму світі не говорять про березень, східні вітри і прокажених; / там взагалі не говорять про речі з солоним присмаком. / Але ти завжди знаєш, знаєш майже напевно, / як зупиня…
- Сьогодні ввечері вони сидять у своїх кімнатах / Хтось курить траву, хтось п'є, третя спить / Хтось з них вічно плутається у важливих датах / Хтось мовчить, хтось не замовкає ні на…
- той хто бажає слави залишається ні з чим / ти просто причина усіх Її життєствердних змін / причина сумного минулого через яке пройшла / саме тому долоні твої зберігають саме для Н…
- Все починається знову. / Весна. / Ночі морозні, а вдень поцілунки. / Губи торкаються. Тепло і лунко. / Мить замикається в коло. / Це знак. / Вітер розшарпує хмари. / На сніг. / Мо…
- Присвячується: / Ти стояла майже біля безодні. Ти хотіла стрибнути, але я тобі не дав цього зробити. Від тоді у нас народилася донька. Яку ми кохаєм так сильно, як тільки може доз…
- Угу. Значить так. Все почалося з того, коли мені виповнилось... Вік до цього немає ніякого значення. Ти стояла в кутку кімнати,біля вікна, вдивлялася в темні вулиці Львова, які ко…
- Лютий Скрябіна / 1 / Ніколи не спитаю в тебе телефон / Бо занадто вчіпився страх мене / Цей любовний вічний марафон / В моїх штанях ніколи не мине / 2 / Піднятися до мене встигнеш…
- Присвячується: / Скільки ще буде це тривати? Скільки це все буде ще повторюватись? / На такі важкі поставлені мною собі запитання, я завжди знаходив легкі молоді відповіді. Старів…
- Довгий осінній день добігав кінця. На вулиці загорілись перші вартові ночі. Місто впало в кому, людей на вулиці ставало все менше, всі поспішали додому, до теплого сімейного затиш…
- В його сумних очах / Кохання і прощання - / Горять вогнями спогадів...Тримав / ЇЇ в своїх руках / І знав, ця мить остання: / Надії на повернення катма. / У погляді її - / Примари…
- Слухай мене, старий друже, і я розкажу тобі про маленький світ під склом. / Були часи, коли я жив у селі, неподалік від столиці. Мав невеличку садибу, немов із казки витягнутою пр…
- Просто пост. Проста була людина. Як двері, як вітер. Кузьма - це просто. Так легко і дуже просто. Як я раніше писав про свій пост - Листопад Скрябіна, зараз є грудень Скрябіна. І…
- Я це викладав 2 грудня, тому ось: / 2 грудня. Майже рік як в країні сталася біда. Але не треба придиратися до слів, я знаю, що щодня стається біда. Мова про інше. Час то йде, гуля…
- Сказка. Принцесса-собака / В древние времена жила-была в одном королевстве принцесса по имени Айяла. Была она сиротой - ее мать-королева умерла от тяжелой болезни, а отец-король г…
- Вечер. Зоря. Небо. Луна. / Загород. Дом. Везде тишина. / Уют. Теплота. И сидит она. / Ступенька. Камин. Бокал вина. / Песня. Джаз. Музыка слегка. / Открытая дверь. «Привет, как де…
- На стіні висіла картина спогадів моїх; / Той вогонь, що несла спалював всю радість. / Тужила я, як не літала уночі, / Як зла відьма з простого фільму жахів. / Та апріорі ненавиджу…
- Коли надвечір зійдуть зорі, / У темряві троянди запашніють, / Коли так тихо в чистім полі / І небо раптом зарясніє. / В одну із цих, таких прекрасних, / Із ароматом осені ночей /…
- Я говоритиму до вас тишею. / Невідомий / Покинутий. / Забутий. / Смиренний. / Його звали Тур. Останній воїн із славетного роду Малавів. Батько легендарного Деора і Батіса. Охороне…
- Сніг. Завірюха і буря / Не затиха ні на мить. / Віхола холодом курить. / Хуртеча морозна тріщить. / Білі сніжинки як оси / Жалять відкрите лице. / Ох, сніговій і морози! / Скільки…
- Люблю твої руки / За ніжність на кінчиках пальців. / Вони так уміло в мені детонують любов. / Я їхнє тепло відчуваю із різних дистанцій, / А кожен їх дотик, немов насолоди вогонь.…
- "Люди перестають надіятись, коли їхню надію вбивають у них на очах. Коли все йде шкереберть. Коли ти вже не хочеш прокидатися, бо знаєш що сьогодні все буде те саме, як завжди. Кр…
