Вірш

Коли надвечір зійдуть зорі, У темряві троянди запашніють, Коли так тихо в чистім полі І небо раптом зарясніє. В одну із цих, таких прекрасних, Із ароматом осені ночей Прийду до тебе, наче казка, І ніжно доторкнусь плечей. Я огорну тебе своїм коханням, Своїм теплом зігрію ніч Наскрізь охоплену бажанням.. В цілому світі будем віч-на-віч. Якби могла розповісти я, Що в моїм серці і душі... Як за спиною ростуть крила, Коли зі мною поруч ти. Я не скажу цього словами, Я серцем твого серця доторкнусь, Щоб ти відчув моє кохання, Що аж тремтить в куточках губ.