Вірш

Я знаю, ти не будеш "як колись", Бо те "колись" ніколи вже не буде. Пробач мені фатальність і змирись. Шукай свій спокій там, де інші люди. Мені залиш наш біль, і ніч, і дно, Де я заляжу, спогадом прикута. Залиш іще цю фразу про вино, Як дрібняки, даровані приблуді. А ще, як зможеш, просто зупинись, Якщо вже не повернешся в мій будень - Ніщо уже не буде "як колись", Колись нічого краще вже не буде.