Пошук: «квіти»
Експозиція- Я вирішила розпочати своє життя заново, тому відправляюсь у місто з назвою Весна. Надіюсь там віднайти все те, що у моєму місті загубилось. / Зібрала всі речі, вирішила не тягти з…
- « В місті вже давно нема / Тих, хто плаче на світанку / Зупинись, не шукай / Не побачиш їх…» / Океан Ельзи – Поїзд «чужа любов» / « Пойми меня / Я не такой как все, я видел / ночь…
Бiл лебедi
Flamus 5 3 - Я малюю для тебе квіти / чорні і білі... / Богдан Корвач / Оживають мальовані квіти, / обнімають, окутують тишу. / Кожна біла пелюстка — то віршик, / кожна чорна — в мовчання одіт…
- Сезон дощів, плодів утворення вінець, / Та сонце - його друг, як нерозлийвода, / Домовились благословити врожаю гаманець, / Солому на дахах прикрасити лозою, / Зігнути яблунь гілк…
- Я зустрів сам себе: ось хлопчина веселий, співучий. / Він – це я. Чи не я? Від питань забриніла душа, / Спогад враз задзвенів, як струна, звук печальний, тягучий… / Може в хлопця…
- Вітер нерви лоскотав у димоході, / Роздягайся, лікуватимемо біль. / Тхнуло міллю у скрипучому комоді, / Де ж ті рани, куди ж висипати сіль. / Протяг, з маків шкіру до лаванди, / М…
- Колись на цім майдані росли квіти, / Колись на цім майдані грались діти... / А тепер туди вщент зруйновано міст. / Зламалась карусель,порожні гойдалки / Як важко тут спркійно йти.…
- Якого кольору Душа? / Барвиста, як травневі квіти... / Людину колір прикраша / І ніде правдоньки подіти… / Застерігає нас і вчить, / Як по закону треба жити, / Життя минає, швидко…
- Душа. Мов фантастичний замок, / Прихований труною стін. / У нім стрічає сон світанок, / У нім - думок і фобій тінь. / У замку тім і холод сивий, / Й стооке сонце загляда, / Бувают…
- Моя дорогенька і рідна матусю, / Спасибі за ласку твою й доброту. / Скоріш привітати тебе я несуся / Й сказати як сильно тебе я ЛЮБЛЮ! / Вітаю зі святом тебе моя мила! / З цим щир…
- Диктує час смутні реалії буття, / Слова й емоції лягають на папері, / У кожного своя артерія життя, / Щораз печалі стукають у двері. / Чимраз коротшає стежина майбуття, / З кленов…
- Стежиною проклалось літо, / Воно в ланах й полях зігріте, / Шляхи у квіти заквітчало, / Ти запитаєш чого мало? / В твоїх очах волошок світло, / Біжиш в поляну так тендітно, / І ма…
- За мотивами І. Губермана / Ми презентуєм жінці квіти, / зірки з небес, кружляння балу, / а коли карти всі розкриті, / тоді даруєм дуже мало. / Оригінал / Мы дарим женщине цветы, /…
- В прозорій чашці розцвітали блідо-жовті квіти. Розгорталось листя невідомих мені екзотичних трав серед яких єдиним знайомим вигином сиротливо зеленів доторк м'яти. З них хвильками…
- Зима – осінній сум приберегла / І не втішають снігові концерти. / Як мало треба серцю для тепла! / А як багато, щоб образу стерти. / Як просто передбачити біду. / Нехай вона буде…
- «Я вмирав тобою. / Ти п’яниш мене. Закликаєш до оргій Діоніса під тихий плач своєї ефірної гладі. Здіймаю кленове пір’я до рук твоїх. / Я вмирав тобою.» / Ти звір. В бетонній кліт…
- Нічого, буває, що впало, то це на щастя. / Не турбуйтесь, будь ласка, я зараз усе приберу. / Не торкайтесь, прошу, не пораньте об скельця пальці, / Це - всього лиш непотріб, я зар…
- ІСТОРІЯ БУЛА НАПИСАНА НА РЕАЛЬНИХ ПОДІЯХ! / Сьогодні на вулиці якось так сіро, ніби сірий фломастер проковтнув сіру мишу, а та перед тим поснідала сірою сирістю. / Щодня я хотів с…
- А що тобі ще сказати? Якщо скажу, що все буде добре - я тобі збрешу в очі. В твої сині очі, як синій олівець, яким малює своє майбутнє красива дівчина-художник. Вечір розкидує зір…
- Тишина колись постукає до кожного / Та ніякі замки не зупинять її / Де колись було людно - тепер стало порожньо / Залишились лиш огидні,жахливі та злі. / Не гаси себе брудними сло…
- Давай ніколи не гуглити вірші мертвих поетів, / писатимемо їх самі або вкрадемо у когось. / Віднині блукатимемо серед міських заметів, / ранкових відлиг і зимовий подих / зведе на…
- А іноді вона сміялась мовчки, / Рукою прикриваючи обличчя. / І так минало часу вдосталь, / Та час із нею не буває лишнім. / Вона любила в літню пору / Лежати на покошеній травичці…
