Її будували так весело, дзвінко: / Дзвеніла сокира, сміялася пилка, / І пестила щітка стіну. / Тепер у ній тихо і в свято, і в будень. / У хату цю так і не в’їхали люди. / Так ста…
Я малюю для тебе квіти / чорні і білі... / Богдан Корвач / Оживають мальовані квіти, / обнімають, окутують тишу. / Кожна біла пелюстка — то віршик, / кожна чорна — в мовчання одіт…
Доведи! І розкрилися вени, / ніби очі, від полиску бритви. / Витанцьовував вітер шалений, / як шаман ув екстазі молитви. / Тріпотіли листочки на буках… / Довела… довела аж до краю…
Не перший день, не перший рік знайомі, / вже за плечима юність гомінка, / та є у нас надійна пристань вдома, / розмова ніжна і любов палка. / Нехай хоч скільки раз птахи у вирій /…
Ще очi, мамо, кольору весни, / а руки нiжнi, наче квіт шафрану, / та сивий iнiй випав восени / i на волоссi Вашiм не розтанув. / Ще погляд, тату, лине до зiрок / i грiє нас в часи…
Ти часом озираєшся в юрбі, / Хоча тебе давно ніхто не кличе. / Русявий серпень грає на трубі, / Пливуть, як музика, чужі обличчя. / Уже не знаєш, де подів ключі, / Щоб всі замки в…
Буває так, що падає земля / у темну прiрву вiдчаю i муки, / а душу точить зради чорна тля, / прийшовши iз неспокоєм без стуку. / В гiрких питаннях губиться снага, / зi всiх бокiв…
Це справжнє "Народження Фенікса" через свідоме самоспалення до необхідного народження спочатку, і з кожним віршем згорає сама авторка, щоб одночасно оновитись в ньому для наступних палань... Олександр Букатюк (Битків)