Слухай тишу. Мрій про нові вершини,
Не ламайся передчасно, ти сильний,
Помилитися завжди встигнеш....
Відлітаючи тихо птахою в вирій.
Тримай кулаки. Боляче? Мовчи, час жорстокий
Але як треба то лікує всі рани...
І оглянувшись на час злічивши всі свої кроки
Побачиш, як тебе любили й прощали...
Слухай серце. Надійся на долю,
Набирайся досвіду в сильного часу,
Бери свій талант в дорогу з собою,
Вам буде легше боротися разом.
І не здавайся стіни падають завжди,
Якими б товстими вони не були,
Лиш не здаватись і пробивати
Щоб голос твій люди почули.
© Ігор Кордис.
05.04.2014
Verlen
3
0
18
Поезія | Версія для читання 05 сер 2014 о 03:51
Allochka
Критика
Мудра настанова-повчання, додає сили її прочитання. Ваші слова вдихають потужний струмінь із вдалого поєднання філософізму й життєвого досвіду. Хай падають стіни перешкод і на їх руїнах виростають замки добра, довіри і самоствердження
1
Подібні роботи
