!!!!
Хоч би букву, хоч звук, хоч простеньку заїжджену риму,
Коли навколо шиї кубляться гадюки й вужі,
Коли недруги жовчю плюють кожен день поза спину?
Де подівся вогонь, що горів навіть в грози страшні,
Що випалював слово, мов сталь, й гартував безнастанно?
Може, згаснув у світі неправди, суєт, метушні,
А чи зовсім у попіл земний розчинивсь безталанно?
Боже мій, я прошу: в передтишшя упасти не дай!
Залиши мені Слово, що було у Тобі з передвіку,
Щоб я ним на землі в грішних душах оживлював рай,
Бо мовчання страшніше болюче-кривавого крику
© Владомир Мелех
Подібні роботи
