Вплівся туман у дерева як простинь,
Місяць із ночі небо ще чистить,
Зорі збирає і вулиці росить.
Бються в конвульсіях артерії вулиць,
Люди спішать у своє минуле,
Дерева будинки листями тулять,
Щоби про них ще не забули.
Вона серед всіх, пє чай може каву,
Слухає музику, читає романи,
Вітер стукає в шибку ласкаво,
Час не лікує її, і навіть всі рани.
Нанизався дощ на дроти як намисто,
Осінь туманів, розвішала, простинь,
Дощ від листя дерева вже чистить,
Зорі змиває і вулиці росить.
© Ігор Кордис
23.10.2014
Трішки збивається ритміка, але барвиста образність це компенсовує. " Нанизався дощ на дроти як намисто... Вплівся туман у дерева як простинь..." - дуже гарні образи.
Allochka
Критика
Чарівно й правдиво, а також високохудожньо змальовано осінь. Передано осінній настрій ЛГ. Відчувається мотив повернення у недалеке минуле, мабуть, у літо, хоча й осінь теж по-своєму прекрасна.
Подібні роботи