end.желс

інколи мені здається
що той Бог підкидає
у наш вольєр
людей схожих на янголів
у них відсутні крила
вони не їдять манни
не пророкують світло
лиш дивляться в наш бік і йдуть
у дальній кут
ховаючи погляд
і прекрасне обличчя
в них дивакуваті ймення
ідеальне тіло
відсутній характер
вони не знають слів
вдягаються у чорні сукні
тим самим залишаючи без відповіді
-чи вони від Бога?
чим довше вони у вольєрі
тим швидше росте напруга
чоловіки частіше поглядають
у їх бік
жінки гнівно мовчать
замкнувши руки на грудях
і як тільки насувається туга
чоловіки щось собі обирають
у своїх замурованих душах
жінки обговорюють план жорстокого
вбивства
а діти спокійно сплять
янголи покидають вольєр
залишаючи по собі пустку
- багато ще треба обдумати -
мовлять один одному чоловіки
забувши про смерть
а жінки відправляються у шопінг-маркети
здавати зброю
лиш діти нарешті прокидаються зі сну
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 06 гру 2014 о 18:26
мітки: sim_poems
Що це я щойно прочитав???
11 гру 2014 о 08:41
vadymmykh, не знаю, а ви як гадаєте?
11 гру 2014 о 16:55
grill, щось дуже дивне - це факт )
13 гру 2014 о 07:14
Подібні роботи
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024