збІгаєшся, хлопче
Пильнуй себе хоч трохи, бережи.
Подумай про близьких і родину.
Згадай того, хто тобою дорожить.
- Співчуваю, хто мнов хоч трохи дорожить.
Себе не можу і не хочу цінувати.
Печуть зсередини порожні жили.
Поламано мости, відтято пуповину і канати.
Усі зрікаються. Всі гнівно шлють прокльони,
з ненависті плюють в обличчя.
Іди від всіх. Втікай високо в гори
до скель камінних, що голосно так кличуть.
Там ти не заважатимеш нікому.
Лиш там не завдаси нікому шкоди.
Єдну до тебе стежку невідому
най скриє листям, змиють дощів води
І в келії свої холодній та безбарвній
самотній на покуту все поклавши
відчуєш те, що є насправді.
Знайдуть тебе серця там справжні.
ЗвільнЯть з каміння і покажуть небо.
В лісах поміж дерев не сам.
Нема там тих, кому так треба,
щоб ти здимів зі світу. Щоб пропав.
02.ХІ.2014
Чернівці
Чернівці
Подібні роботи