Vai al contenuto

LetteraturaPoesia

збІгаєшся, хлопче

ЗбІгаєшся, хлопче, май трохи стриму. Пильнуй себе хоч трохи, бережи. Подумай про близьких і родину. Згадай того, хто тобою дорожить. - Співчуваю, хто мнов хоч трохи дорожить. Себе не можу і не хочу цінувати. Печуть зсередини порожні жили. Поламано мости, відтято пуповину і канати. Усі зрікаються. Всі гнівно шлють прокльони, з ненависті плюють в обличчя. Іди від всіх. Втікай високо в гори до скель камінних, що голосно так кличуть. Там ти не заважатимеш нікому. Лиш там не завдаси нікому шкоди. Єдну до тебе стежку невідому най скриє листям, змиють дощів води І в келії свої холодній та безбарвній самотній на покуту все поклавши відчуєш те, що є насправді. Знайдуть тебе серця там справжні. ЗвільнЯть з каміння і покажуть небо. В лісах поміж дерев не сам. Нема там тих, кому так треба, щоб ти здимів зі світу. Щоб пропав.
02.ХІ.2014 Чернівці

Commenti