Vai al contenuto
RegistratiAccedi

kot_chechir

десь у відвзвуках зими я колись врешті решт знайду слід нового сонця

Con noi dal 28 maggio 2013

Segui
Località
Сквира, Україна

Su di me

Малювання, гра в любительському театрі ,прогулянки, творчість, спостереження музика ,книги , люди

Foto 3

Tutte le foto e gli album

Opere

PreferitiTutte le opere
  • Кожен з нас має перед себе лабіринт, що його проходять ті, кому цікаво побачити тебе неозброєним. Тільки от мій лабіринт підозріло схожий на концентричні кола. Кон центричні. Скон…

    Лабіринти

    0
  • Я дуже довго не могла звикнути до його сміху. Сміючись Оскар скидався на людину, що занадто довго була під водою і нарешті випірнула на поверхню. Здавалось, що він задихається, ха…

    Оскар

    0
  • і небесний лихвар дасть у борг / зацукроване, мертве щастя / омріяний парангОн, / що розітне навхрест зап'ястя / і обернеться криками скла, / та й за них ти будеш платити / рахунк…

    рух по колу

    0
  • Бо хто ти для мене? / Сторонній. / Безумний витвір злої Афродити. / Ти не хотів балаканини й шуму, / І я змовчу. / І це мовчання більше не порушу, / Словами, що мідяками сипались…

    Непорозуміння

    2 2
  • В прозорій чашці розцвітали блідо-жовті квіти. Розгорталось листя невідомих мені екзотичних трав серед яких єдиним знайомим вигином сиротливо зеленів доторк м'яти. З них хвильками…

    З кухонної філософії

    2 3
  • Деякі світанки не приносять полегшення. Вони просто звучать як констатація факту, в них не має навіть натяку на процес відродження, надії і всього того, що я асоціюю зі світанком.…

    Through this iron sky..

    3 4
  • Ти ідеш по перону маючи з собою тільки дурнувату впевненість, що наступний потяг твій. Ніяких спортивних зачовганих сумок з одягом через плече чи барвистих портфелів з крихітними…

    знущання/терапія

    6 1
  • Серед різнокольорового вихору моїх суконь, тих що приємно торкаються шкіри прохолодним фальшивим шовком, сиділа зіщулена гордість. Розум, нап*яливши щось з того барвистого шмаття…

    Зіщулена гордість

    5 7

Articoli

Tutti

Note

Tutti

Bacheca

  6. kot_chechir
    І скільки б Європі кричати Десятками жалібних фраз, Та як же потрібно вмирати, Людьми щоб вважали і нас? (с) Альона Кабалюк
  7. kot_chechir
    "Один мій знайомий містик якось сказав мені, що після смерті майже всі потрапляють до раю. Тільки от кожен має там стільки часу, скільки на землі був закоханий." І.Карпа
  9. kot_chechir
    На Львівщині, в селі Сушиця, мешканці на колінах зустрічали свого загиблого односельця, 22-річного Степана Петрівського. Мешканці села виходили на зустріч труні та ставали на коліна. "Суцільна гідність і повага, до живих і до мертвих. Прекрасні, гідні люди, біля кожної хати ідеальний порядок. Людям, які привезли "нашого Стьопку" вони з такою ж гідністю без істерики говорять "якщо ви нам привезете ще десятьох, ми все поїдемо в Київ". Смерть шляхетна чи звичайна випадковість в будь якому випадку залишається чимось надзвичайно страшним і болючим. Та ці люди , що стояли на колінах в багнюці, під зливою, вони значать більше, ніж будьякі пафосні скорботні промови чи виголошення співчуття. Тільки от скільки сіл ще має стати на коліна?..