контур.и
яскраво-червоною кров’ю обводжу контури твого я
проповідую світло в човні що наповнений тінню
в надії що ти колись повернешся й закінчиться моя війна
2 цигарки й 3 пусті пляшки червоного жалю
я віднесу у храм свій в якому мій кіт є дитиною ніцше
і засну на підлозі мов гріх на тих срібних холодних скрижалях
бо надія і досі й повік нетлінно жевріє в мені
я щоразу ламатиму нових жорстоких диктаторів
відпускатиму в небо сотню повітряних мрій
і повік забуватиму те що безмовно є втраченим
бо обвівши ті контури більше не бачу тих слів
grill
5
0
18
Поезія | Версія для читання 28 лют 2015 о 07:56
Подібні роботи
