Птахи

Ти хилишся в прірву. Так стрімко і вперто.
Чи твої інстинкти тебе збережуть?
В тебе пам’ять коротка, а, може, вже й стерта,
На відміну від мене. І в цьому вся суть.

Тебе у польоті не зловлять птахи,
За гілки не вчепишся, прірва – пуста.
Давай зробим так, як колись дітлахи –
Закриємо очі й рахуймо до ста.

Ти лежатимеш вдома, а я прийду в гості,
Буду слухати все, що болить тебе. Чесно.
Очистись від бруду, і блуду, і злості,
Тобі стане легше і прірва враз щезне.
Amster_Dama
Amster_Dama
land icon
17
view icon
Поезія | Версія для читання 09 бер 2015 о 18:10
Анонім Критика
Вірш навіює такий висновок: чим більше хилишся у прірву, тим менше шансів на злет залишається. Цілком погоджуюсь, що прірва зникає тоді, коли ми очищаємось від усього злого. Саме воно скеровує нас у прірву
18 січ 2016 о 14:08
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2021