Півночі затремтіло у сльозах...
А смуток небеса поклав на ноти.
Із пристрастю повінчана гроза
Мені відкрила неземні висоти.
Там ніжну муку грають скрипалі.
Душа розбита на бентежні зграї.
У голосі його – вогонь і лід.
У погляді – туман сумного раю.
Кохання переписано у сон,
Той згорток долі – зоряна палітра.
Його слова, немов святий закон.
Печать на ньому – поцілунок вітру.
Півнеба перечитано за мить,
Що спогадом солодким защеміла.
Любов торкнулась місяця крильми,
І стала, ніби янгол, сніжно-біла…
lilia888
2
1
18
Поезія | Версія для читання 24 бер 2015 о 17:51
мітки: кохання
Allochka
Критика
Змальовано щире, чисте кохання. Контраст художніх засобів, використаних у вірші, показує сприйняття почуття ліричною героїнею, яка, зосереджуючи увагу на деталях образу коханого (голос, погляд, мова), фактично обожнює його. Ліричною героїнею керує передусім пристрасть. Особливо гарні метафори, використані у першій та останній строфах.
Подібні роботи
