Ненависному.

заплутані в профілях власних апатій
шукаєм в осінньому листі симпатій

кроками падаєм в землю вологу
вперто минаєм додому дорогу

в місто поверненню не підлягаючи
в місто ненависне знову вертаючись

ми проклинаєм у собі скульптури
міста без форми без архітектури

тихе порожнє зруйноване прозою
прокляте мною до нього ворожою
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 31 бер 2015 о 04:51
Ще немає жодного коментаря
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024