ДЕ ТЕБЕ НОСИЛО?
вже пізно...
І при тобі на всеньке горло голошу.
Ой, не дивися грізно.
За кого себе маєш, я не знаю...
за царя чи бога?...
А я ось - просто впала і ридаю...
така тривога.
Стомилась від байдужості і болю...
немаю сили...
Тебе тим часом, поміж пеклом і раєм, –
Де носило?!
06.09.2014
Jana_BIM
5
0
18
Поезія | Версія для читання 03 тра 2015 о 05:28
Показати всі коментарі (4)
Allochka
Критика
Крик душі втомленої людини... Проте у неї ще вистачає сили на оту фінальну фразу. Особиста трагедія побутового масштабу.
1
Allochka, Дякую! То скоріше, підглянута трагедія побутового маштабу
Але... так, там не до сміху, там крик душі.
Але... так, там не до сміху, там крик душі. Подібні роботи
