Передколискова
Й сховавсь у Бога в рукаві,
А сон скида дощинки бісеру
На парасолі золоті.
Фантазування помаранчами
Спадає у людські роти;
Солодкий спокій посилаючи,
Муркочуть мрії, мов коти.
Й кудлата ніч вже вуса чухає,
І місяць викотивсь – клубок;
І сновигає і рахує він
Котячі очі між зірок.
Вже сонний день муркоче кішкою
І лиже лапу на печі.
А сон цілує всіх з усмішкою
Й шепоче тихо уночі:
«...Ой на кота воркота.
На дитину – дрімота.
Ой на кота все лихо.
Ти, дитино, спи тихо.»
29.03.2001
Nega
2
0
18
Поезія | Версія для читання 21 лип 2015 о 03:19
Подібні роботи
