Себе віддаю...
жагою налитими,
тілом ковзнула
чуттєво.
У спраглім єстві
розчинилася
шерхлість губної кори.
Мов хмелем зеленим
обвитий
Стою,
наче трепетне древо.
Букет із тих пестощів-дотиків –
Взяв у полон
і скорив.
Руками тримаюсь,
як вітами,
Ложа спини –
за край неба…
І схоже,
спинилися миті всі
Й ми опинились в раю.
Вростаєш
цілунками-квітами –
В кожну клітинку.
По стеблах
Стікаю,
зігрітий пелюстками…
ВсьОго себе віддаю.
05.11.2015 р.
Подібні роботи
