Одягнута в поезію
Вона закутана у вірші та прозу,
Буває як літо насичена,
А можуть й настати морози.
Моя душа одягнута в поезію,
Вона у ній як риба у морі,
Буває страждає немислимо,
Коли в порожнечі чи в горі.
Моя душа одягнута в поезію,
Вона буває як сонце в зеніті,
Когось вона торкає й занурює,
А когось захопить магнітом.
Моя душа одягнута в поезію,
Вона вбрання підбирає під пору.
Буває контрастами зіткана,
Буває як штиль у морі.
(07.11.2015 - © М. Грицай )
Подібні роботи